3 грудня 2012 року
Дорога родино! Дорогі наші мами, татусі, бабусі, дідусі і всі наші гості.
  
Нехай милозвучні слова і пісні для вас лунають знов і знов,
Хай будуть в серці нерозлучні добро, надія, віра і любов.

Ми бажаємо всім сьогодні. Здоров’я — від води джерельної, любові, ласки Божої!
А зараз пропонуємо вашій увазі Якимович Софія з віршем «Конвалія».

Нехай же цей день об’єднає нас у вдячності за минуле і у сподіванні радісного нового дня.
А зараз ми хотіли б відрекомендувати вам наших Пупін Христину та Нагірного Святослава з танцем «Джайв».

Як відомо, у пісні розкривається душа людини. А українські пісні завжди славилися своєю мелодійністю, співучістю, задушевністю.
Отож, пісня - Темник Мар’яна та Кулик Софія "Чорнобривці".

Зичимо вам земної радості два крила. аби калина довго ще цвіла. Шана вам і земний уклін, зичимо ми вам усім.
А тепер від слів перейдемо до діла. Вас вітає Москвіт Марта з віршем.

Як ви переконалися, у кожної людини є якийсь талант, який її відрізняє від іншої, і яким вона може пишатися.
І ось настав час для танцю «Кантрі», Тимофіїв Настя, Скіцко Діана та хореограф Кіях Ілона.
 
Щиро дякуємо нашим учасникам. Як відомо, сім’я — це близька співдружність дорослих і дітей. І чим тісніший зв’язок поколінь, тим більше значення мають сім’ї в житті кожного її члена. А зараз відобразить свій зв'язок з  поколіннями Ткіє Данієль в музичному номері вальс І.Чайковського.

У дарунок Вам ще один танець – такий різний за характером і такий класично-вишуканий: Пупін Христина та Нагірний Святослав з танцем «Посадобль».

Ми дуже раді, що наше сьогоднішнє свято пройшло в такій теплій, невимушеній обстановці. Але це ще не кінець до вашої уваги Павлюк Юстина з піснею.

А зараз перенесемося з Києва на далекий Цейлон. Кіях Ілона з танцем «Цейлон».

Сподіваємось, що сьогоднішнє свято надовго запам’ятається глядачам і учасникам. Всім велике спасибі. А закінчити наше свято ми хотіли б колективом «Троїстих музик».

А зараз — найприємніша мить, яку з нетерпінням чекають всі учасники. Вручення подарунків. Ми не забуваємо про Вас, не залишаємо самотніми у вихорі життя. Бо навіть самотня билинка хилиться від легкого подиху вітру, а коли її підтримають надійні турботливі руки, стає міцною і впевненою у собі.
Життя таке коротке і таке прекрасне.