Знать, од Бога і голос той, і ті слова

Ну що б, здавалося, слова...
Слова та голос — більш нічого.
А серце б’ється — ожива,
Як їх почує!.. Знать, од Бога
І голос той, і ті слова
Ідуть меж люди!
          Тарас Шевченко

Вірші – ідуть, ідуть по етапу століть…

Є вірші – квіти.
Вірші – дуби.
Є іграшки – вірші.
Є рани.
Є повелителі і раби.
І вірші є –
каторжани.
Крізь мури в’язниць,
по тернах лихоліть –
ідуть, ідуть по етапу століть…
          Ліна Костенко

Це  -  любові  невимовне  світло

Що  таке  поезія? Це  –  мука: підступає,  множиться,  болить.
Іноді  візьме  тебе  за  руку, іноді  відпустить  і  мовчить.

Що  таке  поезія? Це  –  свято: грає  в  тобі  музикою  слів,
Молодечо,  радісно,  крилато викресає  іскру  з  почуттів.

Що  таке  поезія? Це  –  совість: бо  коли  несила  говорить,
То  вона  заплаче…  І  говорить, і  сльозою  кожною  бринить.

Що  таке  поезія? Це  –  проза, що  до  рими  пнеться  в  лабіринт.
Вулканічна  лава,  що  морозить. Жар  вогню,  що  в  спеку  холодить.

Що  таке  поезія? Молитва. Звернення  до  Бога  і  людей.
Це  -  любові  невимовне  світло, що  до  Тебе  крізь  цю  ніч  веде.

Поезія покликана збагачувати духовність

    Поезія...  Вона покликана хвилювати, давати насолоду, плекати високі почуття, збагачувати духовність.

    Поезія, як зазначено в ухвалі ЮНЕСКО, може стати відповіддю на найгостріші та найглибші духовні запити сучасної людини, але для цього необхідно привернути до неї якнайширшу громадську увагу.

    Саме тому ухвалою 30-ої сесії ЮНЕСКО встановлено Всесвітній день поезії — свято, яке відзначається щороку 21 березня (в день весняного рівнодення). Вперше воно було відзначене 21 березня2000 року.

     Генеральний директор ЮНЕСКО закликав усі держави, громадські організації та асоціації у Всесвітній день поезії віддати належне поезії та задуматися про ту фундаментальну роль, яку вона відіграє в діалозі між культурами — в діалозі, який є гарантом миру.
   
    Сьогоднішня наша літературна зустріч присвячена Всесвітньому дню поезії, який з 2004 року також відзначають і в Україні.

     21 березня - ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ  ПОЕЗІЇ.
     У Львівській лінгвістичній гімназії 21 березня 2013 року відбулася зустріч з ПОЕЗІЄЮ - ОКСАНОЮ ЛОЗОВОЮ та ТЕТЯНОЮ ЯРЕМЧУК.
 
     Оксана Лозова відгукнулась на нашу пропозицію «Літературної зустрічі», присвяченої Всесвітньому дню поезії, якось відразу, перейнялась думкою, що «поезія – покликана збагачувати духовність». Не могла не відгукнутись… Така Вона Є!..

Дякую, Боже,
за вечір, за день і за ранок,
а як не дякую, Боже,
невдячну прости,
грішна, боюся
страшної небесної кари –
жити з красою
і не розуміти краси.
          Лозова Оксана

     Лозова Оксана народилася 2 травня 1963 р. в с. Неслухів Кам'янка-Бузького району Львівської області. Закінчила факультет журналістики Львівського державного університету ім. І. Франка. Працює редактором газети "Світ Академії" ЛНАВМ та редактором журналу "Сільський господар".
     Оксана Лозова - автор збірок поезій: "Просто неба", "У лісі серед міста", "Цвіт і дим", "Політ у літо", повісті "Листи із зелених конвертів",  перекладів і переспівів Анни Ахматової: «Мені був голос…», поеми «Мотря».

…мій народ у слові жив!..

Cлово

Моє ім’я — від батька.
Я — Оксана.
Моє ім’я гірке мені самій,
Пропахле степовими полинами,
Калиною в далекій Колимі.
Воно летіло за Полярне коло,
Теплом топило вічну мерзлоту.
Мене ще не було, та був мій голос,
Комусь потрібен був.
Тому я тут.
Тому шукаю слову
Рідне слово
І не чекаю ласки від чужих.
Хіба не мій народ серед руйновищ
Зі слова вийшов
І у слові жив?

Чорним по білому, білим по чорному

     Тетяна Яремчук – багатогранний художник: письменниця (журналістка з багаторічним досвідом роботи і поетеса-прозаїк). Пише про людину, про село (... і місто), про долі, про історію й сьогодення, про те, яким би ми мали бути сьогодні-завтра, автор оригінальних квіткових композицій на склі …
     Кілька років тому видала книгу «Ми і наша Солонка», ілюстровану власними світлинами.
     Нам же Тетяна Яремчук представила оригінальну книжку «Чорне і чорне», що вирізняється незвичною композиційною побудовою, яка побачила світ у львівському видавництві «Сполом» у 2012 році. Перша й остання сторінки обкладинки однакові. Половина книжки – публіцистичні твори, половина – художня проза.
     А ще Тетяна Яремчук автор антології: «Поети села Сокільники», у якій також представлені і її вірші.

Землю спасе любов,
Повторяю знову,
              знову,
                    знов.
Вітер,
        вечір,
                 в’яну.
На бездоріжжі
        опівночі
любові загляну в очі:
«Де так довго, блудна,
                сновигаєш?
Ти ж Землю
           спасати маєш!»